Трансфери по регіону Сіде

Регіон Сіде значно більший за саме містечко. Сіде стоїть на невеликому півострові приблизно за 65 км на схід від аеропорту Анталії: на мисі колони храму Аполлона, за ними вулички античного кварталу. Трохи далі від моря лежить Манавгат — районний центр із ринком, річкою і повсякденним життям, яким живе узбережжя. Обабіч півострова на кілометри тягнеться готельна смуга: на заході Кумкей і Евренсекі, далі Чолакли і Гюндогду, на схід від річки в сосновому поясі Титреєнгьоль і Соргун, а ближче до Аланії — Кизилот, Кизилагач, Ченгер і Денізьяка. Вечори минають у старому місті, ночують у готелях на смузі.

Будь-який трансфер з аеропорту Анталії до Сіде йде прибережним шосе D400 на схід. Дорога минає Аксу та Серік трохи осторонь, проходить повз повороти на Белек, а далі починаються з’їзди до Сіде й Манавгата. У межах регіону відстань укладається в 52-100 км, тобто приблизно 50-85 хвилин у дорозі: найближче Гюндогду та Чолакли, Сіде й Титреєнгьоль — близько години, найдалі Кизилагач і Ченгер. Підйомів, гірських перевалів і серпантинів на маршруті немає — дорога рівна від початку до кінця. Улітку по обіді час додають Серік і з’їзди до готелів, уночі шосе майже порожнє, а взимку спокійне на всій довжині.

Вибір селища всередині регіону важить більше, ніж здається з карти. Із Сіде, Кумкея та Евренсекі до античного міста можна дійти пішки або доїхати за кілька хвилин; Титреєнгьоль і Соргун стоять за сосновим лісом, пляжі там тихіші; Чолакли, Гюндогду, Кизилот і Кизилагач — це смуги великих готелів, де відпочинок здебільшого минає на території. Родини частіше обирають захід і сосновий пояс, любителі вечірніх прогулянок — околиці руїн. Для трансфера це означає вказувати не лише готель, а й селище: схожі назви повторюються вздовж усього узбережжя. Зворотну дорогу бронюйте одразу: улітку це три години в аеропорту плюс час у дорозі.