Анталія → трансфер до Олюденіза

Приватний трансфер з Анталії до Олюденіза

Олюденіз зазвичай замовляють через три конкретні речі. Перша — параплан: точка старту на Бабадазі над курортом, крила цілий день сідають на пляж Бельджекиз, і під одне льотне вікно часом підлаштовують цілий тиждень. Друга — сама вода: лагуна за вигнутою галечною косою, гладка й світла навіть тоді, коли відкрите море таким не назвеш. Третя — піші маршрути, адже Лікійський шлях починається саме тут, і рюкзак замість валізи на цьому рейсі — річ звична. Решта — гості, у яких готель виявився в Олюденізі, Овачику чи Хісареню, а рейс — до Анталії.

185 із 200 км — це дорога на Фетхіє, і вона тримається глибоко в материку: шосе D350 угору до Коркутелі, довгий перетин високогір'я біля Елмали, де моря не видно зовсім, потім спуск до Сейдікемера й хід долиною Ешен. Оскільки вся дорога займає 2 години 40 хвилин, останні 15 км нібито коштують лише десять хвилин — рахунок надто щедрий. За Фетхіє шосе повертає вгору, виходить на хребет біля Овачика й Хісареню, а далі падає до рівня моря серпантином, який ніхто не проходить швидко. Пасажири потім розповідають саме про цей короткий відрізок, а не про попередні 185 км.

• Політ на параплані залежить від вранішнього повітря й від того, чи відкритий Бабадаг, тож приїзд за день до заброньованого вильоту залишає погоді куди відступити.
• Якщо мета — похід, перші позначки шляху лежать не там, де готелі: назвіть точку, біля якої хочете вийти, а не лише назву курорту.
• Фетхіє — останнє розумне місце для зупинки по щось забуте: щойно машина повернула вгору, до самого пляжу стати ніде.
• Пілотам із власним крилом варто сказати про це під час бронювання: сумка з підвісною системою об'ємна й незручної форми, і саме вона визначає, яка машина приїде.